Під час війни, коли іноді нас опановують страх та безсилля, найважливіше – зберегти в собі вміння відчувати щось світле й добре. Бо саме це робить нас людьми. Любов зцілює, освітлює шлях там, де, здається, виходу вже немає, допомагає зберігати надію.
Війна має кінець. У кохання його немає. Воно не тільки у стосунках чоловіка і жінки, воно всюди: у погляді вашої дитини, в посмішці перехожого, у першому співі птахів навесні, в ранковому сонці, яке ми маємо змогу бачити.
Бажаємо, щоб сьогодні ви змогли помітити, скільки любові нас оточує!
І нехай Кохання Переможе попри все!