Джулія не хотіла розлучатися з автомобілем. Але час оренди закінчувався та поїздка добігала кінця. До Ренна, адміністративного центру регіону Бретань, лишалось всього кілька десятків кілометрів. Відрядження дівчині явно подобалось: вона, типова американка, завжди мріяла опинитися на півночі Франції. Недовго думаючи, в районі міста Понтобо вона звернула з траси А84 на захід у напрямі до Мон-Сен-Мішель.
– Не пробачу собі, якщо не побачу цей острів! – вголос вимовила Джулія и ще сильніше натиснула на педаль газу. Білий «Сітроен» стрімко помчав звивистою дорогою, оточеною зеленими полями.
Мон-Сен-Мішель – знаменитий острів-фортеця, що розташований в Нормандії, на кордоні з Бретанню. В залежності від припливів на острів можна дістатись звичайною дорогою чи на катері.– Ось там! Я бачу!!! Церква! – Джулія не стримувала емоцій, коли на горизонті з’явився шпиль головної пам'ятки острова – абатства Сен-Мішель, що розташований на вершині скелі.
Залишивши машину на парковці, дівчина проскочила в центральні ворота та вийшла на вулицю Гран Рю, яка обрамлена старовинними будинками та сувенірними лавками, переповненими туристами. Швидко піднявшись сходами вздовж укріплення, Джулія опинилась на вершині острова, у підніжжя церкви. Солоне морське повітря прохолодними поривами вітру нагадало про шторм, що наближається.
Здалеку проглядались хмари, які нависли над Ла-Маншем.
Спостерігаючи за величчю природи, Джулія згадала, що острів ніколи в історії не був підкорений ворогами. Навіть під час нашестя вікінгів або в період Столітньої війни.– Так як і могутній океан, ти, Мон-Сен-Мішель, не схилив коліна ні перед ким!... О, Франція, ти назавжди залишишся в моєму серці!
Un Air de Bretagne (Повітря Бретані) by L’Artisan Parfumeur
Кипарис – Акорд морської води – Абсолю водоростей
